Часто трапляється так, що після офіційного розірвання шлюбу, подружжя не покидає думка, що справу не доведено до кінця, адже союз чоловіка та жінки, освячений церквою, продовжує існувати і створювати видимість певних моральних обов’язків між колишнім заміжжям. Внаслідок незнання моральних норм, які встановлені релігією, люди часто звертаються з проханням розвінчати шлюб, хоча офіційна церква не визнає такої процедури, і в кожному конкретному випадку наголошує на тому, що церковний шлюб розірвати неможливо, хоча цей вигаданий в суспільстві обряд може бути замінений звичайною сповіддю. За результатами цієї процедури церква може дати благословення на наступний шлюб, але це досить рідкісні випадки зважаючи на те, що таким повноваженням згідно церковних норм наділений лише Владика церкви, а сама процедура може бути досить тривалою у часі. Всього в Україні в середньому відбувається лише близько 40 процедур в рік.

Церковний шлюб: юридична сила

Взагалі шлюб, який укладається за церковними правилами з юридичної точки зору нічим не відрізняється від цивільного шлюбу, тобто фактичних шлюбних відносин, за умови спільного проживання подружжя та ведення ним спільного господарства. Таким чином, зареєстрований та церковний шлюб ніяк не впливають один на одного, розірвання одного шлюбу не зобов’язує чи не призводить до розірвання іншого.

Крім того, що церква й сама не визнає «розвінчання», люди часто вважають це юридичною процедурою, яка має слідувати одразу за розірванням шлюбу в органах державної реєстрації цивільного стану або в церкві. Насправді, будь-які процеси, які відбуваються за церковними канонами, не передбачають настання юридичних наслідків для подружжя, а тому звернення до юристів стосовно вирішення даного питання, чи в органи РАЦСу є недоцільним. Тому найважливіше, що потрібно винести із цієї статті – церковний шлюб не створює ніяких юридичних наслідків. Вони можуть виникати лише після отримання Свідоцтва про шлюб в місцевому РАЦСі.

Розлучення після вінчання. Як виглядає процедура, що проводиться церквою у Львові?

Для того, щоб уникнути описаних вище помилок, потрібно пам’ятати, що процедура, яку іменують «розвінчанням» в суспільстві, представляє собою співбесіду зі священиком, під час якої він дізнається про обставини, що передували розірванню шлюбу, а також те, хто був ініціатором розриву, чия вина має більшу вагу. Результатом даної процедури є лише суто прощення церквою гріхів, яке не передбачає видання будь-яких офіційних документів. Підготовка до такої процедури зазвичай може тривати від одного місяця до півроку і складається з кількох бесід, які проводяться як в індивідуальному порядку, так і в присутності другого з подружжя.

Розлучення після вінчання – це гріх?

Так, і не більше. Як вже описано вище, по своїй суті це багатоетапна тривала сповідь. Тому на завершальному етапі «розвінчання» подружжя запрошується до сповіді, після якого відбувається причастя.

Які наслідки укладення церковного шлюбу без його реєстрації?

Перш за все, такий шлюб не дає права змінювати своє прізвище, суттєво ускладнює усиновлення та процес встановлення походження дитини. Все таки при народженні дитини в шлюбі батьком записують чоловіка дружини. В протилежному випадку походження дитини буде визначатися за заявою матері та батька, або за рішенням суду. Звідси й відповідні труднощі при призначенні аліментів. Крім того, при такому шлюбі виникає необхідність звертатися до суду з позовом про встановлення факту перебування у фактичних шлюбних стосунках та визнання права сумісної власності на майно та його розподіл. Для того, щоб успадкувати майно померлого чоловіка чи дружини, Вам доведеться доводити перебування із померлим у фактичних шлюбних стосунках. Надіятись на заповіт за таких обставин не дуже хороша ідея.